Сприятливі агрокліматичні умови стимулюють розвиток хвороб та шкідників

У Дніпропетровській, Миколаївській та Одеській областях, за позитивних температур, в посівах озимих зернових, розміщених після стерньових попередників, триває незначне живлення личинок хлібної жужелиці, які за чисельності 0,2-1 екз. на кв.м. Личинки шкідника перебувають у другому та третьому віці (33-67%) тому період пошкодження посівів подовжується. В разі підсіву на ослаблених та зріджених посівах озимих ярими зерновими колосовими культурами личинки фітофага харчуватимуться їх сходами. Живлення личинок навесні починається після відтавання ґрунту і триває (в залежності від їх віку і температурного режиму) 5-7 тижнів

У південних областях у посівах зернових культур відмічається відновлення живлення гусениць озимої совки.

Сприятливі агрокліматичні умови звітного періоду в південних, центральних, подекуди західних областях, переважно на добре розвинених посівах озимих пшениці, ячменю та жита стимулювали розвиток борошнистої роси, септоріозу, кореневих гнилей, де збудники цих хвороб збереглися на 1,1-8% (Вінницька, Волинська, Житомирська, Закарпатська, Кіровоградська, Київська, Львівська, Миколаївська, Полтавська, Рівненська, Хмельницька, Черкаська обл.) рослин.

Оздоровлення рослин досягається підживленням їх мінеральними добривами з додаванням мікроелементів. Для підвищення стійкості рослин до стресових умов, у період весняного кущення посіви озимої пшениці можна обприскувати рідкими комплексними добривами з вмістом мікро- й макроелементів та регуляторами росту. Рішення щодо оздоровлення озимих зернових культур фунгіцидами варто приймати після обстеження посівів диференційовано щодо кожного поля. Вибір препаратів здійснювати з огляду на спектр захисної дії їх та домінуючу хворобу.

Посіви озимого ріпаку осередково у Вінницькій, Київській, Львівській та Рівненській областях заселяють жуки прихованохоботників. Чисельність шкідника наразі невисока і становить в середньому 1 екз. на рослину. На жовту чашку-пастку за добу відловлюється до 4 особин.

Переважно на минулорічних листках 1-8% рослин культури відмічають ознаки пероноспорозу, альтернаріозу, фомозу (Волинська, Київська, Миколаївська, Полтавська, Хмельницька, Черкаська обл.). Запобігають поширенню хвороб обробками дозволеними до використання фунгіцидами. Стан посівів поліпшують підживленням азотними добривами й розпушуванням міжрядь

Фітоекспертизою насіння ярих зернових у Вінницькій області та зернобобових культур встановлено зараженість його збудниками альтернаріозу, септоріозу, гельмінтоспоріозу, фузаріозу в межах 1%, що свідчить про обов‘язкове оздоровлення насіння шляхом протруювання його за 2-3 тижні до сівби препаратами відповідного спектра фунгітоксичної дії та рівня захисної спроможності стосовно комплексу хвороб.

На переважній більшості площ озимих зернових та ріпаку, відростаючих багаторічних трав відмічається незначне зростання чисельності звичайної та гуртової полівок, польових та інших видів мишей. На посівах озимих зернових та ріпаку обліковували 1-3, подекуди до 4 (Дніпропетровська та Миколаївська обл.) колоній на гектарі з 2-8 жилими норами. У багаторічних травах, садах, неорних землях ураховувалось 2-3, в осередках Волинської, Івано-Франківської, Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької, Чернігівської областей 4-6 жилих колоній на гектар. Відсоток пошкоджених рослин становив 2-6%. Надалі розвиток мишоподібних гризунів залежатиме від погодно-кліматичних умов, сприятливе поєднання яких зумовлюватиме збільшення чисельності та шкідливості ссавців. Посіви зі щільністю понад 3-5 колоній на гектар потребують захисту через внесення в жилі нори дозволених до використання родентицидів.

В господарствах здійснюється фітосанітарний нагляд за посівами озимих зернових та ріпаку.

За оперативною інформацією про хід робіт із захисту рослин, наданою Головними управліннями Держпродспоживслужби в областях станом на 07.03.2024 проти мишоподібних гризунів оброблено - 504,4 тис. га сільськогосподарських угідь, з них:

озимі зернові культури - 273,5 тис. га;

озимий ріпак - 193,6 тис. га;

багаторічні трави - 21,8 тис. га;

інші культури - 15,5 тис. га.

Хімічним методом проти мишоподібних гризунів оброблено - 418,4 тис. га, біологічним - 86,0 тис .га, йдеться у повідомленні Держспоживслужби.