Без ПДВ, зі зменшеним митом та акцизом. Як вкотре пропонують змінити розмитнення легковиків

Після серії повідомлень про незвично високу кількість законодавчих ініціатив від парламентарів, що стосуються теми розмитнення, ще одна стаття про створення нового законопроєкту може виглядати як чергове повідомлення про, наприклад, прогноз погоди на завтра. На практиці ж це свідчить про відсутність одностайності серед законотворців та різну глибину розуміння ними дійсних потреб автомобілістів, ринку та можливостей інфраструктури.

Зараз же вкотре розглянемо новий документ, законопроєкт під номером 7448, який зовсім нещодавно був зареєстрований у Верховній Раді. Автори цієї ініціативи пропонують звільнити громадян України від сплати ПДВ при імпорті вживаних легкових транспортних засобів, однак за умови, що ці автомобілі залишаються у власності такої особи. У разі продажу автівки (незалежно від того, коли це відбудеться), у той же день ПДВ сплатити доведеться.

Також запропоновано встановити на легковики з пробігом фіксовану ставку мита у розмірі 5% (зараз повна ставка 10%, однак є низка пільгових, яка у певних випадках дорівнює нулю). Тут уже без додаткових умов – просто мито 5%.

Є й ідеї щодо акцизу. Нагадаємо, що цей податок розраховується за формулою, у котрій базову ставку (наприклад для легковиків з бензиновим мотором об’ємом до 3 л вона становить 50 євро) слід помножити на кількість «кубиків» робочого об’єму циліндрів мотора, і все це помножити на кількість повних календарних років, що минули з року, наступного за роком виробництва транспортного засобу. У проєкті №7448 запропоновано вилучити з цієї формули віковий коефіцієнт.

Отже, врешті розмитнення легковика за пропозиціями з описаного проєкту мало б виглядати так: мито – 5%, ПДВ – не сплачується до моменту продажу автомобіля іншій особі, акциз – за чинною формулою, але без вікового коефіцієнта.

Однак попри деякі пом’якшення щодо податкового навантаження, є і введення додаткових платежів. Зокрема, запропоновано додати військовий збір (1,5% від вартості авто) який слід сплатити при першій реєстрації ТЗ (разом зі збором до Пенсійного фонду).

У разі набуття статусу закону цим проєктом, скасовується «нульове розмитнення», яке мало б діяти до завершення воєнного стану в Україні.

Які пропозиції тут є корисними? Слід відзначити, що у проєкті запропоновано змінити умови розмитнення на постійній основі, а не запровадженням якихось нагромаджень тимчасових пільг та «запобіжників», які лиш розгойдують ринок та не дають можливості будувати плани як власникам транспорту, так і автобізнесу. Скасування нелогічного вікового коефіцієнта також слушна ідея, оскільки він працює «навиворіт» - чим старіший (та дешевший) автомобіль, тим більший податок за нього.

Що можна було б зробити ще, або зробити краще? Наявність акцизного збору на легковики в принципі не відповідає суті цього податку – він запроваджується на товари не першої необхідності, які належать до предметів розкоші або ж шкідливі (як алкоголь чи тютюн). Коли в Україні рівень автомобілізації у 2-3 рази відстає від такого ж показника у країнах Західної Європи, вважати що авто є «розкішшю» та продовжувати обкладати його акцизом – явно шкідлива для суспільства практика.

Щодо варіанту з «відкладеним» ПДВ слід врахувати, що цей податок, у разі купівлі автомобіля у європейських дилерів, й без того повертається після оформлення ТЗ на експорт. Крім того, є імовірність, що чимало автовласників, аби не сплачувати цей податок після продажу, будуть віддавати автомобілі «по техпаспорту» чи оформлюючи нотаріальну довіреність на керування ТЗ, що врешті призведе до зростання парку «чужих», не перереєстрованих у встановленому порядку автомобілів зі зрозумілими негативними наслідками.

Також варто зазначити, що у проєкті вкотре йдеться лише про легкові автомобілі. Так, це найбільший сегмент автопарку, однак є ще автобуси, вантажівки (від невеликих фургонів на кшталт Renault Kangoo до важких «фур»), спецтехніка, потреба у чому зараз зросла в рази, однак на перелічені транспортні засоби продовжують діяти фактично заборонні ставки акцизу, які не дозволяють українським перевізникам чи підприємцям купувати їх за кордоном за посильні суми.

Враховуючи кількість наявних у Верховній Раді ініціатив щодо розмитнення автотранспорту, не виключено, що з’являться ще якісь, які знову ж доведеться розглядати й шукати у них сильні та слабкі сторони, щоб автомобільна спільнота могла хоча б якось орієнтуватися у тому, що пропонують їй народні обранці. Ми ж, як і робимо це не перший рік, продовжимо стежити за активністю суб’єктів законодавчої ініціативи та інформуватимемо користувачів AUTO.RIA про усі важливі новини. А щоб отримувати їх якнайшвидше – радимо підписатися на наш Telegram-канал.