Ділан Томас. Пісня пустотливого пса (The Song of the Mischievous Dog)

Цей вірш автор написав і вперше оприлюднив, коли йому виповнилося 11 років.

Пісня пустотливого пса 

Кажуть, в морі примар є рожевий омар
і бджола з лежебоких сортів.
Що собака лишень свій один має день,
а в котів кільканадцять життів.

Нам відомі й такі, хто вважає, що кінь –
достеменно двогорбий рогач.
Бо не возить ландо, а будує гніздо
і пускається хмарами вскач.

Що до мене — я з тих, чия миска утіх
смачно повниться змістом кісток.
А ось печиво – ні, більш смакує мені
полошити кролів та галок.

Не сваріть мої забавки, гуска й коза.
Порося, зайві сльози не лий.
Я ще й хлівом гуляв та гризнув там теля —
пустотливий бо я, а не злий.

(Переклад — Ігор Касьяненко)

***

The Song of the Mischievous Dog
 
There are many who say that a dog has its day,
And a cat  has a number of lives;
There are others who think that a lobster is pink,
And that bees never work in their hives.

There are fewer, of course, who insist that a horse
Has a horn and two humps on its head,
And a fellow who jests that a mare can build nests
Is as rare as a donkey that’s red.

Yet in spite of all this, I have moments of bliss,
For I cherish a passion for bones,
And though doubtful of biscuit, I’m willing to risk it,
And I love to chase rabbits and stones.

But my greatest delight is to take a good bite
At a calf that is plump and delicious;
And if I indulge in a bite at a bulge,
Let’s hope you won’t think me too vicious.

Читайте ще вірші Ділана Томаса тут: Ділан Томас. Вірші