Безугла: Сирський перетнув “червону лінію” — він злочинець, як і Содоль
Про це Безугла пише на своїй сторінці у Facebook. Далі — її пряма мова.
Межа. Червона лінія. Не змовчу.
Чому наразі і далі кожен день перебування Сирського на посаді знижує нашу боєздатність та вбиває людей. Чому він такий же злочинець, як і Содоль. Як працює логіка генералітету щодо захисту себе на прикладі прориву оборони міст Торецьк та Нью-Йорк (ці події та затирання доказів повторюються знову і знову, і ніхто не покараний). Чому без неминучого втручання Президента якомога швидше наша армія зітреться і перетвориться в ненавчену суцільну піхоту «обмежено придатних» в «бригадах-зомбі».
Отже, Торецький злочин:
– 24-та бригада — одна з небагатьох, яка майже в повному складі, не розпорошеною, як інші, обороняла міста Торецьк та Нью-Йорк більше року. Це довело свою ефективність, адже чітка смуга відповідальності у підрозділі та стала команда забезпечують стабілізацію оборони. Ще один схожий приклад — 54-та бригада в Сіверську.
– Військові вже дуже добре знали місцевість, били росіян углиб на кілометри дронами і не дозволяли прорватися у міста.
– Проте розвідці стало відомо, що ворог шукає можливості прориву і збирається спробувати це зробити найближчим часом.
– Раптово Сирський через Содоля дає наказ зняти всю бригаду і відправити на Часів Яр, а 41-шу бригаду, яка була в Часовому Яру, зняти і відправити на Торецьк.
– Розвідники, керівництво бригад і навіть оперативно-тактичні угруповання зазначають ризики, що це може спровокувати додаткову атаку росіян і прорвати лінію оборони. Крім того, деякі позиції були стійкими ще з 2014 року. Содоль і Сирський не слухають.
– Про ротацію дізнаються росіяни, і нашим розвідникам стає відомо, що ворог прийняв рішення наступати. В ході аналізу російських перехоплень стає відомо навіть дату та час.
– Знову зазначаються ризики і що така ротація вже неминуче призведе до прориву.
– Знову наказ не скасовується, а ніяких резервів не надається.
– Содоль під час ротації та подій після неї їде в Одесу пиячити в ресторані.
– 24-та бригада вирушає в Часів Яр. В ході ротації з 41-ю бригадою в Часовому Яру втрачаються позиції, і Генштаб бреше суспільству, що ми відійшли на більш вигідні підготовлені рубежі оборони. Зазначу, що ніяких підготовлених рубежів оборони в Часовому Яру не було і немає, і це можуть підтвердити наявні в мережі супутникові знімки.
– 41-ша бригада поспішає в Торецьк та «з коліс» отримує удар противника. Росіяни заходять у Нью-Йорк, підбираються до Торецька. На хвилі розголосу цих та інших подій, а також минулих «подвигів», Содоля знімають, хоча Сирський намагається його захистити, а Генштаб рапортує про новий Торецький напрямок. Замість Содоля Президент призначає Гнатова та представляє його війську.
– Але Содоль — генеральська пішка, голова — Сирський. Оскільки саме він приймав рішення щодо ротації та тисячі інших рішень раніше, йому потрібно тепер спробувати відвести від себе увагу, а також не допустити покарання жодного з генералів як прецеденту. Для цього в дусі досвідчених злочинців потрібно знищити докази і свідків, залякати тих, хто виживе, прикрити співучасника і не дати мати успіх Гнатову, який не є «своїм» керівником і є представником нового малочисленного покоління командирів.
– Сирський забирає частину підрозділів у 24-ї бригади з Часового Яру і в той же час закидує бригаду розпорядженнями на «відновлення позицій», що не призводить ні до якого відновлення, але призводить до безглуздих людських смертей. Десятки, десятки смертей. Свідків стає менше.
– Крім того, в ході своєї операції Сирський готує зняття приданого бригаді підрозділу, який тривалий час стоїть на ключовому напрямку просування росіян у Часів Яр, що відкриє їм цю можливість і ще більше погіршить становище 24-ї бригади. Командир бригади йде вже на відкритий конфлікт і просить не відправляти людей «на убій». Сирський починає процес зняття командира бригади.
– Гнатова Головком обмежує відпрацьованими методами, не даючи йому рухати поставлених Содолем «їхніх» людей, таких як Соколов (відповідав за Чонгар у 2022), Палас, Луценко та інші. Розподіляє ресурси сам і втручається в управління мимо Гнатова та навіть комбригів аж до взводу.
– На Торецький напрямок тепер вже треба перекидати додаткові резерви, їх зривають і знову закривають діру десантниками 95-ї бригади та іншими…
Масове вбивство? Втрата територій. Межа.
Ряд джерел підтвердили мені два надзвичайно важливі моменти щодо позиції Сирського та його оточення:
– Він згоден підписувати режим припинення вогню та всякі варіації на тему капітуляції та примусу до миру;
– Він не вірить в перемогу і щиро вважає, що ми не здатні отримати перевагу над росіянами на власній землі. Адже він мислить симетрично, і робить єдиний логічний для себе висновок.
Памʼятаєте, після статті Залужного в «The Economist» про «глухий кут» я написала, що Головком, який не вірить в перемогу, має піти. Так ось, наступний Головком у нас такий же, і це через те, що вони — продукти однієї і тієї ж кругової поруки та сталої військової школи управління, яка наразі остаточно відстала та деградувала. Вона — не джерело для натхнення та критично неспроможна управляти вже зміненим внизу мобілізованим військом. А ще вони спʼяніли від безнаказаності і влади над людськими життями.
Я зараз більш ніж впевнена, що в поточній ситуації Олександр Станіславович та Валерій Федорович не хочуть несподіваного успіху ЗСУ. Це зовсім інше, далеке нам з вами мислення. Поясню. Залужному вигідно, щоб Сирський залишався на посаді, бо за нього нічого не змінилось і можна маніпулювати далі щодо себе як єдиного і неповторного, розвиваючи політичні ігри. Сирському ж понад усе треба чіплятися за крісло, бо будь-яка більш-менш сучасна наступна команда буде кращою, вже неминучою «новою хвилею». І тільки розповідаючи казки про себе, як найбільш досвідченого, як неповторну цінність в абсолюті, не допускаючи нікого на заміну, пресуючи усіх проактивних поруч, можна сподіватися протягнути якомога довше. Наприклад, до якогось режиму припинення вогню. Тоді він, за його особистим баченням, міг би ввійти в історію і врятувати цілий пласт генеральської мафії, що зараз близька до знесення, як ніколи.
Не вірячи в перемогу, ти будеш викрадати людей через ТЦК та СП, спостерігати за спробами впровадити новітні технології, як за дотепними експериментами, відправляти людей на інерційні задачі з утримання посадки для звітності… Свою нездатність та фактичну відсутність місця в цьому зміненому світі ти будеш прикривати досвідом знань минулого. І захищатися. За будь-яку ціну. Наприклад, брешучи Президенту, що зробиш контрнаступ, сподіваючись протягнути ще якийсь місяць. Він же готується, от-от і буде. Давайте не зараз. Повірте. Або прикриваючи свої помилки зняттям командирів, які знають, як і що насправді відбувається. Ба більше, відправляючи їхні підрозділи в суїцидальні місії, щоб свідків було менше, а люди — залякані. Замирюючись з волонтерами чи депутатами, щоб вони затихли, це ж дасть ще трохи протягнути. Недовго, до наступної брехні.
- Безугла: Про макет протиповітряної оборони та уламки
- Безугла: Командування Повітряних сил ЗСУ не робить висновків після ударів по Миргороду, а Генштаб накручує втрати противника й не призначає відповідального за авіацію
- Марʼяна Безугла завела Х (Твіттер)